Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А. Г., суддів: Григор'євої Л. І., Лященко Н. П., Патрюка М. В., Гуменюка В. І., Онопенка В. В., Романюка Я. М., Жайворонок Т. Є., Охрімчук Л. І., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2011 року та рішення апеляційного суду Київської області від 28 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частку земельної ділянки та стягнення грошової компенсації, встановила:
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненим у подальшому вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 23 серпня 1996 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина - ОСОБА_3, 1999 року народження. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2007 року шлюб між ними розірвано. У 2005 році, у період шлюбу, відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) їм безоплатно з державної власності була передана земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Невероятно, но факт: по результатам исследования, проведенного Киевским международным институтом социологии, из 2 тыс. опрошенных украинцев 45% высказало свое положительное отношение к совместному проживанию мужчины и женщины до брака. Причем этот показатель в последнее время значительно увеличился. Следовательно, такая форма семейных отношений в Украине считается нормой. Осталось только разобраться, как к этому явлению относятся различные институты власти и закон.
История возникновения
Гражданский брак «родился» еще в XVI ст. в Голландии, когда люди, принадлежащие к разным верам, не могли обвенчаться в церкви, и власти разрешили оформлять такие союзы в мэрии. Именно такой брак и стал называться «гражданским». Теперь под этим названием подразумевают добровольное совместное проживание и ведение общего хозяйства двумя людьми, мужчиной и женщиной, «без каких бы то ни было взаимных обязательств». Хотя в юриспруденции понятие гражданского брака сохранило первоначальную сущность и относится к парам, которые официально оформили свой союз в РАГСе, но не венчались в церкви. Свободные семейные отношения в действующем законодательстве Украины принято называть фактическим браком, а в народе – просто сожительством.
про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину
«____» _________ 20___ року я уклала шлюб з _______________, який ми зареєстрували у ______________ міському відділі реєстрації актів цивільного стану _________________, актовий запис №_____________.
Від шлюбу ми маємо сина – ______________, 20___ року народження.
Наша сім'я проживала за адресою м.__________, вул. ____________________, __, кв.__ в однокімнатній квартирі жилою площею ______ кв. м., що належить (мені, моїй мамі, батьку) ___________ праві приватної власності.
Протягом останніх ______ років сімейне життя між нами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між нами шлюбних відносин. Кожен з нас має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, такими як повага до дружини, піклування про створення в сім'ї доброзичливої сприятливої морально-психологічної атмосфери. З його ініціативи між нами постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стає наша дитина, що негативно впливає на її психічний стан та кожен раз спричиняє мені та їй душевні страждання.
Крім того, з метою нав'язати мені своє бачення проблемних питань відповідач іноді припускається до аморальних вчинків, будучи в нетверезому стані допускає усні образи, що виражається в висловленні на мою адресу нецензурних фраз, навіть в присутності нашого сина.
Відповідно до ст.51 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають в нашій сім'ї, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги як передбачено вимогами ст. 55 Сімейного кодексу України.
Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить (стаття 28 Цивільного кодексу України).
Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я (стаття 295 Цивільного кодексу України).
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я за згодою батьків або одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері (стаття 295 Цивільного кодексу України). У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження, а також у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону (стаття 295 Цивільного кодексу України).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, а також за спільною заявою подружжя (або за позовом одного з подружжя) на підставі рішення суду (стаття 105 Сімейного кодексу України).
Випадки, в яких шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану
Шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 Сімейного кодексу України) та за заявою одного з подружжя, якщо другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним (стаття 107 Сімейного кодексу України).
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняну до неї, від його імені може подати другий із подружжя.
Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Розірвання шлюбу в судовому порядку
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 Сімейного кодексу України.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо судом буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Невероятно, но факт: по результатам исследования, проведенного Киевским международным институтом социологии, из 2 тыс. опрошенных украинцев 45% высказало свое положительное отношение к совместному проживанию мужчины и женщины до брака. Причем этот показатель в последнее время значительно увеличился. Следовательно, такая форма семейных отношений в Украине считается нормой. Осталось только разобраться, как к этому явлению относятся различные институты власти и закон.
Загальна інформація