Неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт (п. 170.9 ПКУ)
Заборгованість стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день погашення заборгованості
п. 164.5 ПКУ;
п. 170.9 ПКУ;
ст. 2 Закону № 217
Фінансова відповідальність підприємства
Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки (п. 2.11 Положення № 637)
Штраф у розмірі 25 % виданих під звіт сум
абз. 5 ст. 1 Указу № 436
Видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів (п. 2.11 Положення № 637)
Проведення готівкових розрахунків з підзвітною особою, що надала Звіт про використання готівкових коштів без підтверджуючих документів (п. 15 розд. І Інструкції № 59)
Штраф у розмірі виданої під звіт готівки
абз. 6 ст. 1 Указу № 436
Адміністративна відповідальність посадових осіб
Невидача авансу на відрядження (ст. 121 КЗпП; п. 5 розд. І Інструкції № 59)
Штраф у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 540 до 1700 грн.)
ч. 1 ст. 41 КпАП
Видача всієї суми авансу на закордонне відрядження у гривнях (ст. 121 КЗпП; п. 5 розд. IIІ Інструкції № 59)
Направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП)
Направлення у відрядження жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів без їх згоди (ст. 177 КЗпП)
Порушення правил ведення касових операцій при видачі авансу на відрядження (п. 2.11 Положення № 637)
Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 64 до 120 грн.);
за повторне порушення протягом року – від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.)
Законодавчі підстави для укладення працівниками, поряд з основним трудовим договором, трудових договорів на роботу за сумісництвом надано ст. 21 Кодексу законів про працю України. Так, згідно із зазначеною статтею працівник має право реалізувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору на одному чи водночас на декількох підприємствах, в установах та організаціях. Робота за сумісництвом регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" і виданим відповідно до цієї постанови "Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій", яке затверджене спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. №43. Відповідно до ст.1 цього Положення, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт (додаток до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінфіну від 28.06.93 р. №43), а саме:
1. Літературна робота, в тому числі робота по редагуванню, перекладу та рецензуванню окремих творів, яка оплачується з фонду авторського гонорару.
2. Технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з разовою оплатою праці.
3. Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.
4. Виконання обов'язків медичних консультантів установ охорони здоров'я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці.
5. Керівництво аспірантами в науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не перебувають у штаті цих установ та учбових закладів, з оплатою їх праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, що займають керівні посади в навчальних закладах і науково-дослідних установах з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік.
Министерство социальной политики Украины (далее — Минсоцполитики) письмом от 14.12.2011 г. № 350/06/186-11 разъяснило, что если в трудовом договоре командировки предусмотрены как часть трудовых обязанностей работников, то отказ без уважительных причин от выполнения таких обязанностей считается нарушением трудовой дисциплины, за которое может быть применено дисциплинарное взыскание, предусмотренное ст. 147* Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ).
При этом Минсоцполитики считает, что правило ч. 2 ст. 149 КЗоТ о том, что за каждое нарушение трудовой дисциплины может быть применено только одно дисциплинарное взыскание, не распространяется на нарушения, которые продолжаются несмотря на применение взыскания. Так, если работник после применения к нему взыскания за необоснованный отказ выехать в командировку продолжает отказываться от выездов, то на него может быть наложено взыскание повторно, в том числе в виде увольнения по п. 3 ст. 40 КЗоТ.**
В то же время Минсоцполитики напомнило, что в соответствии со ст. 176 КЗоТ запрещается направление в командировку беременных женщин и женщин, имеющих детей до 3-х лет. Статьей 177 КЗоТ предусмотрены ограничения, согласно которым женщины, имеющие детей в возрасте от 3 до 14 лет или детей-инвалидов, не могут направляться в командировки без их согласия.
Вы ищете работу и решили прибегнуть к услугам кадровых агентств? Будьте осторожны! О некоторых принципах работы недобросовестных кадровых агентств - в этой статье.
Прибегая к помощи кадровых агентств при поиске работы, особенно если вас интересует работа в Киеве, помните следующее:
► Большинство агентств взимают с соискателей плату за свои услуги. Это значит, что их цель – заключить как можно больше договоров и получить за эти договоры деньги. Чтобы увеличить количество заключенных договоров, агентства прибегают к некоторым уловкам.
► При заключении договора Вам (на словах) гарантируют трудоустройство. На самом же деле в договоре прописано, что кадровое агентство предоставляет услуги информационного характера. То есть, если Вам не нашли работу к моменту окончания срока договора, то договор все равно считается выполненным: информация о вакансиях предоставлялась.
Приказом Министерства здравоохранения Украины от 06.12.2011 г. № 882 внесены многочисленные изменения в Инструкцию о порядке выдачи документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, утвержденную приказом Министерства здравоохранения Украины от 13.11.2001 г. № 455.
Среди нововведений обратим внимание на то, что со вступлением их в силу листки нетрудоспособности могут выдавать врачи учреждений здравоохранения независимо от формы собственности и врачи, которые осуществляют хозяйственную деятельность по медицинской практике как физические лица — предприниматели.
Относительно выдачи листков нетрудоспособности лицам, усыновившим ребенка или взявшим ребенка под опеку, изменениями установлено, что таким лицам врачом женской консультации на основании свидетельства о рождении ребенка и решения суда о его усыновлении или установлении опеки выдается листок нетрудоспособности на период со дня усыновления или установления опеки до дня окончания послеродового отпуска продолжительностью 56 календарных дней (70 календарных дней в случае одновременного усыновления двух и более детей, 90 календарных дней — для женщин, отнесенных к I–IV категориям лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы), которые отсчитываются со дня рождения ребенка, указанного в свидетельстве о рождении и решении суда о его усыновлении.
Приказ от 06.12.2011 г. № 882 вступит в силу со дня официального опубликования.
За захистом своїх трудових прав працівник може звернутись, зокрема, до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів або до суду.
Посадові особі Держнаглядпраці (головні державні інспектори, їх заступник, державні інспектори праці) мають право, зокрема, давати роботодавцям приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове держане соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, які підлягають обов’язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший зазначений у приписі строк (підпункт 3 пункту 6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 50).
Відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право також звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Крім того, у разі безпідставної невиплати заробітної плати працівникам керівника підприємства може бути притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідної (згідно з чинним законодавством).