З 28.04.2012 р. набрав чинності Закон України від 24.04.2012 р. №4661-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо впорядкування податкового декларування» (далі — Закон №4661), яким внесено зміни до підпункту «є» пункту 176.1 статті 176 ПКУ та визначено, що платники ПДФО зобов’язані подавати податкову деклараціюпро майновий стан і доходи (далі — податкова декларація), якщо протягом податкового (звітного) рокуоподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 р. — 128760 грн).

 

До внесення змін до ПКУ обов’язок у платника податку щодо подання декларації виникав у випадку перевищення суми виплачуваного двома або більше податковими агентами доходу за будь — який календарний місяць десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

В які терміни сільські, селищні та міські ради повинні встановити фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб — підприємців на 2012 рік та яким документом вони їх затверджують?

З метою застосування в практичній роботі Державна податкова служба України направляє орієнтовний порядок розрахунку бази оподаткування для фізичної особи, що отримувала протягом календарного року одночасно декілька видів доходу.

Верховною Радою України 2 грудня 2010 року прийнято Податковий кодекс України N 2755-VI (далі - Кодекс), який набрав чинності з 1 січня 2011 року, відповідно до п. 163.1 ст. 163 розділу IV якого об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено статтею 168 розділу IV Кодексу.

Зокрема, в пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 вказано, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку в терміни, передбачені пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

За останні півроку в Україні стали частіше відбуватися раптові перевірки з боку контролюючих (правоохоронних) органів, так звані «маски-шоу» на підприємствах, в установах і організаціях, які, в свою чергу, є основним джерелом наповнення держбюджету - зокрема через сплату податків . Мова піде про раптові перевірки правоохоронних контролюючих органів (Податкової міліції, УБЕЗ, УБОЗ тощо), які відбуваються в разі порушення кримінальної справи проти контрагента або посадової особи компанії, часто не відають, що проти них таку справу порушено. Про особливості таких перевірок в Україну розповіла Людмила Пархоменко - юрист податкового права Київського офісу ЮФ «Халас і Партнери».

 

Питання, чим зумовлені ці перевірки, залишається відкритим. Спробуємо розібратися, як потрібно вести себе підприємцям в подібних екстремальних ситуаціях. Це питання перш за все і в більшій мірі стосується нерезидентів, які тільки почали господарську діяльність на території України і не завжди розуміють, як потрібно вести себе в таких випадках. З практики, на жаль, відомі факти недопуску юристів та адвокатів в приміщення, де проводилася така перевірка, обшук і вилучення особистих речей співробітників фірми та майна компанії, що є порушенням Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Закону «Про адвокатуру».

Якщо все ж вашу компанію відвідали «гості», то першою порадою буде - не приймати необдуманих рішень.

У стресовій ситуації, яка часто пов'язана з «беззаконням» серед представників контролюючих (правоохоронних) органів, співробітники повинні застосовувати тактику «глухий захист» - коли ви не знаєте, що робити і як краще вчинити, потрібно зберігати мовчання, нічого не видавати на руки, не підписувати, і нікуди не їхати. Як правило, це найкращий вихід. Такими діями ви собі, принаймні, не нашкодите.

Практика показує, що в стресовій ситуації людина втрачає самоконтроль, невдало відповідає на поставлені з неоднозначним тлумаченням  питання, а також може підписати документи двозначного змісту. В такому стані можна несвідомо надати відомості, які потім можуть бути використані проти.

Согласно пп. 14.1.18 ст. 14 Налогового кодекса Украины бюджетное возмещение представляет собой возмещение отрицательного значения НДС из госбюджета по результатам проверки налогоплательщика, подтверждающей правомерность сумм бюджетного возмещения налога, в том числе автоматическое бюджетное возмещение. При этом, если процедура бюджетного возмещения НДС в общем порядке не является новой для Украины, то автоматическое возмещение – это новелла НК Украины, представляющаяся общественности как своеобразное достижение украинского налогового законодательства.

 

Для начала рассмотрим указанную процедуру в теоретическом аспекте, а позднее – попробуем проанализировать ее действенность и на практике.

 

Теоретический аспект автоматического возмещения НДС

 

Как указано в ст. 200 НК Украины, право на получение автоматического возмещения НДС имеют лица (юридические лица и ФЛП), своевременно подавшие декларацию по НДС и соответствующее заявление о его автоматическом возмещении, при условии их соответствия одновременно всем установленным законом критериям. К таким критериям, в частности, относятся:

 

1) ненахождение заявителя в процедуре банкротства;

 

2) включение заявителя в ЕГРПОУ, при условии что в реестр не внесены записи об отсутствии по месту нахождения/проживания, принятии решений о выделении, прекращении юридического лица / предпринимательской деятельности ФЛП, признании недействительными уставных документов либо изменений к ним, прекращении госрегистрации юрлица / предпринимательской деятельности ФЛП;