ЗАКОН УКРАЇНИ

Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

Цей Закон визначає особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни "державний нагляд (контроль)", "заходи державного нагляду (контролю)" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - фізичні особи - підприємці), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - юридичні особи).

Міністерство юстиції затвердило вимоги щодо найменування юридичних осіб або їх відокремлених підрозділів. Відповідний наказ Мін‘юсту, який був виданий відповідно до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", підписав Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Так, згідно з наказом, найменування юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, повинно містити інформацію про їх організаційно-правову форму та назву. Вимога щодо організаційно-правової форми не стосується лише органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ.

Найменування юридичної особи має бути викладене державною мовою. Крім того, додатково, найменування може бути викладене англійською мовою.

Слово "національний" може використовуватися виключно у найменуванні закладів (установ) України гуманітарної сфери, які набувають статусу національного згідно з Указом Президента України від 16.06.95 № 451 "Про Положення про національний заклад (установу) України". У найменуваннях банків слова "Україна", "державний", "центральний", "національний" та похідних від них можливі лише за згодою Національного банку України. У назвах страхових компаній використання слів "державна", "національна" або похідних від них дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

У найменуванні юридичних осіб забороняється використання повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних найменувань. У найменуваннях юридичних осіб приватного права забороняється також використання історичних державних найменувань, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі про захист від недобросовісної конкуренції, органами Антимонопольного комітету України визначено главою VII Закону України «Про захист економічної конкуренції», главою 6 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затвердженими розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами).

 

Особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" або частини першої статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", є суб'єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права.

 

Під час розгляду заяви, справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, заявник(и) наділяється процесуальними правами, визначеними статтями 40, 47 та 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статтями 24 - 26 та 29 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

 

Особи, права яких не порушуються внаслідок неправомірних дій у конкуренції, можуть повідомляти Комітет, його територіальні відділення про дії (бездіяльність) суб’єктів господарювання, органів державної влади або органів місцевого самоврядування, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Такі повідомлення не є заявами про порушення у розумінні абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції». У разі, якщо внаслідок такого повідомлення Комітетом буде розпочато розгляд справи про порушення, особа, яка його надала, не має процесуальних прав заявника у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

«Первая волна» перехода на новый единый налог в 2012 году прошла достаточно ощутимо для налогоплательщиков: практическое применение «свежих» правовых норм заставило заявителей поспешить и немного поволноваться.

 

Во-первых, было заметно, что поджимали сроки: по общему правилу, чтобы стать плательщиком единого налога уже в первом квартале, нужно было подать заявление об использовании упрощенной системы налогообложения (далее – заявление) до 25 января. Это при том, что приказ Министерства финансов № 1675 о форме и порядке подачи заявления, а также расчета дохода за предыдущий календарный год был официально опубликован только 30 декабря 2011. Времени не так уж мало, но количество вопросов от налогоплательщиков и напряжение налоговых органов по этому поводу выразилось в продлении часов работы налоговых инспекторов (в том числе и на выходные дни) и повторяющихся семинаров на тему единого налога.

 

По результатам на сегодняшний день пресс-служба Государственной налоговой службы Украины говорит об 1 млн. 089 тыс. физических лиц, которые успели подать заявление об использовании упрощенной системы налогообложения до 25 января (что немного больше, чем в прошлом году). При этом около 59 % лиц выбрали вторую группу, около 24 % – первую и около 17 % – третью группу плательщиков единого налога. Сводные данные о юридических лицах пока не афишируются.

З 1 січня 2012 року набирає чинності Закон України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва)”.
З цього часу спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів господарювання встановлюватиметься виключно в умовах Податкового кодексу України.
„Ухвалений Закону є компромісом між суспільством та владою. Зміни, внесені до спрощеної системи, створять сприятливі умови для ведення бізнесу суб’єктами малого підприємництва, поліпшать податковий клімат для підприємців”, – зазначив заступник Голови ДПС України Сергій Лекарь під час спільної прес-конференції за участі Першого заступника Міністра фінансів України Анатолія Мярковського та представників депутатських і громадських об’єднань.
Законом передбачено запровадження диференційованого підходу до класифікації малого бізнесу відповідно до річного обороту, реєстрацію „спрощенців” як платників ПДВ. Це створить рівні конкурентні умови з суб’єктами господарювання, що працюють на загальній системі оподаткування.
На відміну від діючого законодавства не передбачено збільшення розміру ставки податку за кожного найманого працівника.
Для фізичних осіб – підприємців, які не є платниками ПДВ, передбачено ведення лише книги обліку доходів. Фізичні особи – підприємці, які є платниками ПДВ, будуть вести облік доходів та витрат за формою та в порядку, визначеному Мінфіном.
Також уточнено перелік видів діяльності на які не може поширюватися спрощена система оподаткування.