Загальна інформація

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.

Підстави звернення до Європейського суду з прав людини

1. Ви можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що Ви особисто є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції Ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.

2. Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох.

Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

Відповідно до статті 19 Конвенції, Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції. Відповідно, Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

3. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації.

Загальна інформація

Державна реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження (стаття 144 Сімейного кодексу України).

Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 Сімейному кодексу України (стаття 121 Сімейного кодексу України).

Присвоєння прізвища, імені та по батькові

Прізвища, імена та по батькові є тими ознаками, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших, надаються їй при державній реєстрації народження і є невід’ємними від неї.

Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві
Адреса: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15
Телефон: (044) 391-52-28, 391-52-27, 391-52-26

Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві
Адреса: 02121, м. Київ, пр.-т. Бажана, 7є
Телефон: (044) 563-58-06, 563-58-06, 563-99-98

Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві
Адреса: 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 64
Телефон: (044) 515-80-22, 515-07-50, 515-89-45

1. Відділ реєстрації смерті у місті Києві
01054, м.Київ, вул.Воровського, 47/14
тел.: ( 044) 486-16-00, 486-34-27

2. Відділ реєстрації актів цивільного стану Дарницького
районного управління юстиції
02099, м.Київ, вул. Заслонова, 16,
тел.: ( 044) 566-00-02

3. Відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпровського
районного управління юстиції
02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 8/20,
тел.: ( 044) 559-90-66

Згідно із ст. ст. 715 та 716 гл. 54 Цивільного кодексу України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. За договором міни кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Тобто сутністю договору міни майна є купівля-продаж майна.
Враховуючи вказане, порядок оподаткування доходу платника податку від обміну об'єктів рухомого майна аналогічно порядку оподаткування доходу з продажу такого майна, встановленого ст. 173 Кодексу.

Відповідно до п. 172.3 ст. 172 Кодексу при обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення - не оподатковується.

Згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Кодексом, для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати значення терміна "постачання товарів/послуг", наданого пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 ст. 14 Кодексу.

Згідно із розділом V та розділом XX Кодексу до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.

Таким чином, при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації платником ПДВ слід враховувати таке.
Якщо операції з постачання туристичної послуги здійснюються безпосередньо туристичними операторами (чи туристичними агентами), які діють від свого власного імені (не є агентами іншої особи), і оскільки базою оподаткування в такому разі є вартість такої послуги (без урахування податку), яка дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента), то при розрахунку обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації платником ПДВ слід враховувати суму винагороди.