1. В случае если речь идет о покупке жилья на первичном рынке, то в подавляющем большинстве случаев речь будет идти о покупке квартиры в еще строящемся доме. Большинство людей, которые решили купить квартиру в первый раз, при покупке интересуются в первую очередь параметрами квартиры (такими, как площадь, этаж, планировка комнат и т.д.). После того как будет принято решение о приобретении квартиры в новостройке, будут выяснены вопросы с компаниями — строителем и продавцом, нужно будет решить еще ряд очень важных вопросов. Во-первых, нужно навести справки о компании, с которой заключается договор: сколько лет она на рынке, какие объекты уже построила, каковы ее репутация, конкурентоспособность. Во-вторых, полезно будет посетить строительную площадку, проверить, как идут работы, в каком районе располагается будущий дом. В-третьих, заранее нужно выяснить, будет ли дом входить в товарищество собственников жилья (ТСЖ). Процесс строительства является крайне капиталоемкой областью деятельности. Данный процесс требует от застройщика отвлечения значительных финансовых средств на долгий период времени. В связи с этим застройщики вынуждены использовать при строительстве дома не только собственные, но и привлеченные извне средства. В последнее время долевое участие в строительстве становится все более распространенной формой улучшения жилищных условий. Организации-застройщики вместе с договором на долевое участие в строительстве получили возможность привлечения денежных средств для финансирования строительства еще до сдачи строящегося дома в эксплуатацию.
Посилаючись на пп. 2 п. 2 постанови КМУ від 09.03.2006 р. № 268, головний спеціаліст Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики України Оксана Шевченко зазначила, що керівникам державних органів надано право преміювати працівників відповідно до їхнього особистого вкладу в загальні результати роботи починаючи з 1 січня 2007 р. – у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників мають визначатися в положенні про преміювання.
Положення про преміювання органи виконавчої влади розробляють самостійно з дотриманням норм Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, постанови № 268 та інших нормативно-правових актів для стимулювання ефективного виконання завдань та функцій працівниками підрозділів відповідного органу.
Службове відрядження, зазначає автор, – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи цього працівника. Відрядження належать до службових обов'язків працівників. На час відрядження за працівником зберігається місце його роботи (посада) й середня заробітна плата, в тому числі й за час перебування в дорозі.
Отже, О. Шевченко дійшла висновку, що положенням про преміювання може передбачатися, зокрема, і можливість преміювання працівників за дні перебування у відрядженні залежно від особистого вкладу працівника в кінцеві результати роботи.
Відповідно до ст. 1 до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 р. N 2482 приватизація державного житлового фонду — це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Згідно зі ст. 3 цього Закону, передбачено два способи приватизації, зокрема: - безоплатна передача громадянам квартир (будинків) із розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю; - продаж надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Таким чином, Законом про приватизацію передбачено два способи переходу права власності на нерухоме майно — безоплатна передача та продаж. Згідно з чинним законодавством, безоплатна передача майна однією особою іншій особі у власність відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу Україниє договором дарування. Викуп же надлишкової площі є по своїй правовій природі купівлею-продажем майна, оскільки одна сторона передає майно (товар) у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування. Відповідно до ст. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Таким чином, у разі, коли квартира приватизується в межах норм безоплатної передачі на одного з подружжя, така квартира є його чи її приватною, особистою власністю. Якщо ж квартира приватизувалася із надлишковою площею (за яку особа здійснює доплату), має місце укладення договорів дарування та купівлі — продажу. Наприклад, якщо за час шлюбу одним із подружжя було приватизовано квартиру, загальною площею 68 кв. м, то частина квартири, приватизована в межах встановленої норми на одну особу (31 кв.м), є особистою приватною власністю такої особи, а частина, придбана шляхом викупу надлишків житлової площі (37 кв.м.), є спільною сумісною власністю подружжя, яка підлягатиме розподілу.
Відповідно до чинного цивільного законодавства угода на купівлю квартири, будинку, гаражу, інших об’єктів нерухомості оформлюється договором купівлі-продажу. Але покупець, безпосередньо, набуває права власності на куплений об’єкт після нотаріального посвідчення договора купівлі-продажу та державної його реєстрації у реєстрі правових дій (правочин).
Для оформлення договора купівлі-продажу необхідні такі документи:
1.Паспорта сторін; 2.Документи, що підтверджують право власності продавця на майно, що відчужується ( договір купівлі-продажу, дарування, мени тощо); 3. У разі, коли документ на право власності свідчить про те, що одним із власників об’єкту нерухомості є неповнолітня чи недієздатна особа, то необхідно мати ще і дозвіл органу опіки та піклування; 4. Якщо квартира (будинок) придбані за час проживання у спільному шлюбі, то необхідна письмова згода чоловіка /дружини / на відчуження такої квартири (будинку); 5. Довідка з нотаріальної контри про відсутність заборони на відчуження даного об’єкту нерухомості; 6. Довідка-характеристика /технічний паспорт/ Бюро технічної інвентаризації на об’єкт нерухомості, що відчужується.
Конституція України, як основний Закон України, гарантує основні права та свободи громадян. Зокрема, згідно зі ст. 24 Конституції України, громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Відповідно до ст. 49 Конституції кожен має право на охорону здоров"я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Конституція є законом прямої дії, виконання її положень обов’язкове для кожного громадянина України. На уточнення положень Конституції України, прийнятий 19 листопада 1992 року Верховною Радою України Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” передбачає, що кожний громадянин України має право на охорону здоров’я кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров"я /ст. 6 /. Згідно ст. 38 Закону, кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування. Більш того, відповідно до ст. 8 Закону,держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист. Підставами для реалізації даного права є потреба в отриманні негайної (екстреної) медичної допомоги в найближчому медичному закладі, реальне місце проживання, що відрізняється від місця прописки (реєстрації), незадоволення якістю надання медичної допомоги/послуг за місцем реєстрації. Для реалізації зазначеного права необхідно написати заяву на ім’я Головного лікаря обраного медичного закладу державної чи комунальної форми власності про поставлення на облік чи з метою отримання відповідної медичної допомогиу звязку з певними обставинами. Така заява повинна відповідати вимогам Закону України „Про звернення громадян”, а саме містити таку інформацію: ФІО заявника (повністю, без скорочень), адреса та інші контакти заявника, обставини, що потребують звернення до лікарської установи,дата звернення, особистий підпис. Таким чином, на підставі наведених нормативних документів, можна стверджувати, що без прописки офіційно лікуватись можна у будь - якому місті України