_____________
(*) Узагальнення підготовлене суддею Верховного Суду України В.Г.Жуком та головним консультантом управління вивчення та узагальнення судової практики Верховного Суду України О.С.Іщенко.

На виконання плану роботи Верховний Суд України спільно з апеляційними судами провів узагальнення практики розгляду судами кримінальних справ про хабарництво, зокрема про одержання хабара (ст. 368 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (далі - КК)). Мета узагальнення - вивчення стану справ із оперативністю та якістю розгляду кримінальних справ зазначеної категорії, а також законністю та обґрунтованістю постановлених у справах вироків.

У ході узагальнення було вивчено результати проведеного апеляційними судами аналізу практики розгляду судами у I півріччі 2009 р. кримінальних справ про хабарництво, зокрема, про одержання хабара, а також використані офіційні статистичні дані Державної судової адміністрації України.



Згідно зі статистичними даними у I півріччі 2009 р. місцеві та апеляційні суди (по першій інстанції) розглянули з постановленням вироку 304 (267)(1) кримінальні справи про злочини, склад яких передбачено ст. 368 КК ( 2341-14 ), що на 13,9% більше, ніж у I півріччі 2008 р.

_______________
(1) Тут і далі в квадратних дужках наведено дані за I півріччя 2008 р.

Закрито провадження у 149 (79) справах. Повернено на додаткове розслідування та прокурору в порядку ст. 249-1 Кримінально-процесуального кодексу України (1003-05 ) (далі - КПК) 35 (36) кримінальних справ.

За вироками, що набрали законної сили, у I півріччі 2009 р. засуджено 250 (234) осіб. За ч. 1 ст. 368 КК ( 2341-14 ) засуджено 114 (119) осіб, за ч. 2 ст. 368 КК ( 2341-14 ) - 130 (112) осіб, за ч. 3 ст. 368 КК ( 2341-14 ) - шістьох осіб (3).

У I півріччі 2009 р. суди засудили до позбавлення волі 38 осіб, з них: за ч.1 ст. 368 КК ( 2341-14 ) - сімох осіб, за ч. 2 ст. 368 КК ( 2341-14 ) - 26 осіб, за ч. 3 ст. 368 КК
( 2341-14 ) - п'ятьох осіб. Покарання у виді обмеження волі призначено судами одній особі, виправних робіт - одній особі, штрафу - 42.

Звільнено від відбування покарання в порядку ст. 75 КК ( 2341-14 ) 150 осіб (154), що становить 60% (65,8%) від числа засуджених за ці види злочинів.

Призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК ( 2341-14 ) 56 (64) особам.

До осіб, засуджених за одержання хабара, суди застосовували передбачені законом додаткові міри покарання. Так, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначено 146 (129) засудженим, що становить 58,4% від числа засуджених за цей вид злочинів. Конфіскація майна застосована до 31 особи (14). Стосовно п'яти осіб (5) суди застосували позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

За зазначені періоди виправдано відповідно чотири та дві особи.

За одержання хабара засуджено 60 жінок, 22 особи вчинили злочини за попередньою змовою з іншими особами.

За віковим цензом найбільше, а саме 120 осіб, вчинили злочин у віці від 30 до 50 років, 72 - у віці від 50 до 65 років, 41 особа - у віці від 25 до 30 років.

На час вчинення злочину 95 осіб були державними службовцями, 129 - іншими службовцями, 2 - військовослужбовцями, 14 - лікарями (фармацевтами), 6 - вчителями (викладачами). Усі засуджені мали вищу або середню спеціальну освіту.

Одержання хабара є злочином у сфері службової діяльності. Згідно з чинним законодавством відповідальність за одержання хабара можуть нести тільки службові особи. Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за службовий злочин необхідно провести повне і всебічне дослідження обставин вчинення злочину,
встановити всі ознаки складу злочину, з'ясувати службове становище, місце роботи, коло повноважень особи, обвинуваченої у вчинені такого злочину, її поведінку до вчинення злочину, мотиви, мету і характер вчинених дій, їх зв'язок зі службовим становищем та наслідки, що настали в результаті таких дій. Зібрані докази
мають бути ретельно перевірені під час судового розгляду, що є запорукою призначення покарання відповідно до вчиненого.

Відповідальність за одержання хабара настає за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового
становища, яку вона може чи повинна вчинити відповідно до своїх службових повноважень.

Вивчення матеріалів засвідчило, що суб'єктами цих злочинів були у більшості випадків керівники середньої ланки державних, комунальних підприємств та організацій, працівники правоохоронних або контролюючих органів тощо. Це, як правило, особи, які вперше притягнуті до кримінальної відповідальності.

Засуджені, будучи службовими особами, одержували хабарі за виконання чи невиконання в інтересах хабародавців або в інтересах третіх осіб певних дій з використанням наданої їм влади чи службового становища, зокрема, за передачу в оренду приміщень, земельних ділянок, видачу дозволів на заняття підприємницькою діяльністю, несанкціоновану рубку лісу, за сприяння ухиленню від податкових та інших санкцій контролюючих органів, за видачу неправдивих медичних і різного роду інших довідок, за гарантування успішної здачі заліків, іспитів тощо.

Оскільки злочин, склад якого передбачено ст. 368 КК ( 2341-14 ), є корисливим, предмети хабарів мають виключно майновий характер.

Засуджені одержували хабарі в переважній більшості випадків у виді грошей як у національній валюті України, так і в іноземній (долари США).

При розгляді справ зазначеної категорії суди керуються вимогами чинного кримінального, кримінально-процесуального законодавства, а також нормами і положеннями Закону від 5 жовтня 1995 р. N 356/95-ВР ( 356/95-ВР ) "Про боротьбу з корупцією" та роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду
України від 26 квітня 2002 р. N 5 ( v0005700-02 ) "Про судову практику у справах про хабарництво" (далі - постанова Пленуму N 5).