Відповідно до вимог статті 8 Закону України від 13.09.2001 № 2681-ІІІ “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України (далі – Закон)” при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування:

 

транспортні засоби в кількості однієї одиниці по кожній товарній позиції та товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента, у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття.

 

Транспортні засоби, що ввозяться громадянами в Україну як спадщина, підлягають тимчасовій постановці на облік в уповноважених державних органах на термін до трьох років з оформленням документів на право тимчасової експлуатації таких транспортних засобів без права відчуження та/або передачі в користування іншим особам зі сплатою збору за першу реєстрацію транспортного засобу згідно з Податковим кодексом України.

 

Транспортні засоби, що ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента, можуть бути відчужені або передані у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження впродовж трьох років з моменту ввезення на митну територію України тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів (обов’язкових  платежів), передбачених законодавством України, на день ввезення транспортного засобу на митну територію України.

 

Транспортні засоби, що були попередньо вивезені (переслані) громадянами-резидентами за митний кордон України в режимі тимчасового вивезення під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення та ввозяться (пересилаються) на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларації із зазначенням таких товарів.

28.12.2011 р. уряд прийняв постанову № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, яка набула чинності з 1 січня 2012 року.

Постановою передбачено покращення рівня пенсійного забезпечення насамперед інвалідів війни, яким  із 1 січня 2012 року на 25 відсотків будуть  підвищені пенсії, призначені відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На 25 відсотків збільшується розмір пенсій, обчислених відповідно до ст. 27 та частини другої ст. 42 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсій за вислугу років та по інвалідності, призначених відповідно до статей 13, 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, сум індексації та інших доплат до пенсії.

Після перерахунку розмір пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з 1 січня – 8220,00 грн.).

Нормативная база

• ГКУ – Гражданский кодекс Украины от 16.01.2003 г. № 435-IV.

• ХКУ – Хозяйственный кодекс Украины от 16.01.2003 г. № 436-IV.

Общие положения

В соответствии со ст. 509 ГКУ обязательством является правоотношение, в котором одна сторона (должник) обязана совершить в пользу другой стороны (кредитора) определенное действие (например, передать имущество, выполнить работу, предоставить услугу или уплатить деньги) или же, наоборот, воздержаться от определенного действия. При этом кредитор имеет право требовать от должника исполнения его обязанности (обязательств).

Обязательства возникают, в частности, в результате заключения (исполнения) договора. Например, по договору купли-продажи у продавца возникает обязанность отгрузить имущество, а у покупателя – оплатить его.

Договор

Общие требования

Общие требования, соблюдение которых необходимо для действительности договора (сделки), перечислены в ст. 203 ГКУ и заключаются в следующем: 

• содержание договора не должно противоречить требованиям действующего законодательства и моральным принципам общества;

• стороны по договору должны иметь необходимый объем дееспособности (т. е. быть дееспособными);

• волеизъявление сторон по договору должно быть свободным и отвечать их внутренней воле, т. е. сделка должна осуществляться без принуждения;

• договор должен заключаться в форме, установленной законом;

• договор должен быть направлен на реальное наступление правовых последствий, им обусловленных. 

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-VІ, котрим внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 42-43, ст. 378 із наступними змінами), виклавши його в іншій редакції.

Зокрема, вказаним законом внесено зміни до розміру ставок судового збору, котрі визначені пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», котрим  доповнено підпункти 12 - 17 такого змісту:

«12) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство - 1 розмір мінімальної заробітної плати;
13) заяви про порушення справи про банкрутство - 5 розмірів мінімальної заробітної плати;
14) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати;
15) заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство - 1 розмір мінімальної заробітної плати;
16) заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною - 1 розмір мінімальної заробітної плати;
17) апеляційних і касаційних скарг у справі про банкрутство - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати».

Затверджені нові розміри допомоги з безробіття на 2012 рік

 

Держава продовжує підтримувати громадян, які в такий скрутний час втратили роботу.

Так, наприкінці минулого року правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затвердило нові розміри допомоги з безробіття на 2012 рік.

Відтепер, з 1 січня поточного року допомогу з безробіття в розмірі 544 грн. встановлено для осіб, які:

● визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше ніж 26 календарних тижнів;

● бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше ніж 6 місяців) перерви;

● шукають роботу вперше, та інших незастрахованих осіб, визнаних у встановленому порядку безробітними, та застрахованих осіб, звільнених з останнього місця роботи з таких підстав:

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 17.01.2012 р. N 1447/15-2217

Державні податкові адміністрації
в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі

  

Про єдиний податок для юридичних осіб

Державна податкова служба України, у зв’язку з прийняттям Закону України від 04.11.2011 № 4014-VI „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності” (далі – Закон № 4014-VI), який набрав чинності з 1 січня 2012 року, повідомляє наступне.
Відповідно до пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 4014-VI припинено дію Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Як встановлено пунктом 291.4 статті 291 ПКУ, до четвертої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.