Акти законодавства, що регулюють порядок державної реєстрації 
нормативно-правових актів

Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731.

Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію здійснюється відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661.

 

Які органи здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів

Державну реєстрацію здійснюють:

нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін’юст;

нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим та територіальних органів центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим - Головне управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим;

нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади - головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;

нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів - районні, районні у містах Києві та Севастополі, міськрайонні (у разі утворення) управління юстиції.

Мнение независимого эксперта

Константин Рыбачковский, адвокат

С 17 января 2012 года вступили в силу нормы Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно гуманизации ответственности за нарушения в сфере хозяйственной деятельности)» (далее – Закон о гуманизации), которыми, среди прочего, декриминализируется контрабанда товаров. Декриминализация означает исключение данного правонарушения из списка уголовно наказуемых деяний, исчерпывающий перечень которых содержится в Особенной части Уголовного кодекса Украины (далее – УК Украины).

 

Уголовно наказуемыми деяниями, согласно ст. 201 УК, после 17 января сего года будет считаться только перемещение через таможенную границу вне таможенного контроля или с сокрытием от таможенного контроля культурных ценностей, отравляющих, сильнодействующих, взрывчатых веществ, радиоактивных материалов, оружия и боеприпасов (кроме гладкоствольного охотничьего оружия и боевых боеприпасов к нему), а также специальных технических средств негласного получения информации. Как мы видим, контрабанда товаров с 17 января 2012 года исключена из диспозиции статьи Уголовного кодекса и больше не является уголовным преступлением.

 

Следует отметить, что такой подход нашего государства к контрабанде товаров не является украинским ноу-хау. Во многих странах Западной Европы контрабанда товаров, не запрещенных к обороту, уже давно не является преступлением. Также, примером, страны, где недавно декриминализирована контрабанда товаров, является и наш главный стратегический партнер – Россия. В Российской Федерации закон, которым декриминализирована контрабанда товаров, вступил в силу и действует с декабря 2011 года.

Почти каждый украинец не понаслышке знает, какой головной болью может обернуться не отданный вовремя кредит. И неспокойно нашим согражданам не только из-за мучающей их совести – свою весомую лепту в массовую истерию украинцев внесли коллекторские компании. Ведь методы, которые они активно практикуют при «выбивании» долгов из населения, нельзя назвать ни гуманными, ни законными. Например, это могут быть звонки с вполне конкретными угрозами не только непосредственно должнику, но и членам его семьи, близким людям. И если юридически подкованные заемщики знают, как поставить на место очередного хамоватого коллектора, то юридически безграмотные хватаются за сердце и пачками пьют успокоительное. «Судебно-юридическая газета»решила разобраться в правомерности такого террора со стороны коллекторских компаний и в способах защиты от него.

 

Законны ли действия коллекторов?

 

По статистике, в Украине насчитывается более 200 предприятий, занимающихся возвратом проблемных кредитов. Год назад общий объем долгов, передаваемых коллекторам, составил около 10 млрд грн. При этом в украинском законодательстве понятие коллекторской деятельности до сих пор отсутствует. По сути, эти компании дублируют работу соответствующих служб банков, т. е. звонят и шлют письма клиентам-должникам с требованием немедленно погасить задолженность. С той лишь разницей, что коллекторские компании оказывают психологическое давление, которое часто граничит с деяниями, ответственность за которые предусмотрена Уголовным кодексом.

Законом Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно пересмотра ставок некоторых налогов и сборов» от 22.12.2011 г. № 4235-VI проиндексированы ставки налогообложения, определенные в абсолютных значениях. Так, указанная индексация ставок:

— акцизного налога;

— сбора за первую регистрацию транспортного средства;

— экологического налога;

— налога за земельные участки, нормативная денежная оценка которых не проведена;

— сбора за пользование радиочастотным ресурсом Украины

осуществлена с учетом индекса потребительских цен, который в соответствии с постановлением КМУ «Об одобрении основных прогнозных макропоказателей экономического и социального развития Украины на 2011 год» от 11.08.2010 г. № 701 в 2011 году прогнозировался на уровне 108,9 %.

У цьому році державна допомога при народженні дитини істотно збільшиться. Ці кошти закладені в Держбюджеті-2012. Як відомо, розмір допомоги, а також соціальні виплати на дітей залежать від прожиткового мінімуму, який протягом цього року зростатиме п’ять разів. Відповідно стільки само разів виплачуватимуться кошти сім’ям з дітьми та малозабезпеченим родинам у збільшених розмірах. Про це повідомив директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Мущинін.

За його словами, допомога при народженні немовляти призначається матері або одному з батьків чи опікуну, який постійно проживає з дитиною. Звісно, до органів соціального захисту населення за місцем проживання треба подати заяву і пакет відповідних документів.

Зробити це потрібно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини. Адже зволікання може призвести до того, що допомогу не призначать.

Розмір виплати родині залежатиме від того, яка за рахунком дитина народилася та в якому місяці. Приміром, при народженні дитини у січні 2012 року родина отримує 26 790 грн. Проте одноразова виплата становитиме у січні 8930 гривень, а решта допомоги виплачуватиметься протягом 2 років по 744,17 грн щомісяця.

Приємна новина для багатодітних сімей, адже при народженні у січні третьої і наступних дітей мати отримує 107 160 грн, з яких 8930 грн буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 72 місяців (по 1364,30 щомісяця).

При народженні двійнят або більшої кількості дітей кожна дитина з їхнього числа вважається наступною. Так, на першу дитину буде призначена допомога як на першу, на другу — як на другу. А якщо трійнята народилися, то тут буде три державні допомоги — як на першу, як на другу і як на третю.

Як зазначив Віталій Мущинін, допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день народження дитини.

С отменой обязательного техосмотра, хитом стала ситуация, когда водителю указывают на трещину в лобовом стекле, и как следствие управление неисправным транспортным средством выписывают штраф. «На самом деле в перечне стандартов есть пункт о трещинах в лобовом стекле, но при условии, что она больше 5 см и находится в зоне обозрения водителя, на водительском месте. Дальше интереснее, в самих ПДД нет ни слова о таких неисправностях, однако они есть в комментариях к ним, но не являются официальным документом. Очень часто гаишники показывают именно этот «документ» ловя на невнимательности или незнании»,

Отметим, что разбитое лобовое стекло классифицируют, как управление неисправным транспортным средством, и оценивают в 425 грн. штрафа.

«Левые» и «правые» дорожные знаки

«Хлебное место» для инспектора ГАИ неправильное расположение дорожных знаков вдоль дороги. Знакомая ситуация, останавливает инспектор и сообщает о превышении скорости, там знак, вы его проигнорировали. На утверждение, что никакого знака там нет, указывается на левую сторону дороги, где действительно расположен знак, но не справа, как это должно быть.