Менський районний суд Чернігівської області постановою від 23 червня 2005 р. визнав С. винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК, і піддав його стягненню у виді конфіскації виробів для дітей, про які не було даних у документах, поданих для митного контролю (тридцять одне найменування), і тих, кількість яких перевищувала заявлену в товарно-супровідних документах (десять найменувань), а також транспортних засобів - автомобіля та причепа.

Виконуючий обов'язки голови апеляційного суду Чернігівської області у перегляді постанови місцевого суду відмовив.

Як визнав суд, 21 травня 2005 р. в зону митного контролю митного поста "Грем'яч" Новгород-Сіверської митниці прибув автомобіль, водій якого С. - представник фірми-перевізника - подав товарно-супровідні документи про переміщення збірного вантажу "вироби для дітей" (шістнадцять найменувань) із Франції до Росії. Під час здійснення митного контролю у фургоні автомобіля і причепі було виявлено (серед подібного вантажу, що утруднювало виявлення) тридцять одне найменування товарів, про які не було даних у документах, поданих для митного контролю, а також десять найменувань товарів, кількість яких перевищувала заявлену в товарно-супровідних документах. При цьому загальна кількість місць фактично виявилася на 35 місць більшою, ніж було заявлено в зазначених документах.

Куп'янський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Клімової С. В., при секретарі - Бавики Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м. д. м. Чугуїв Управління ДАІ УМВС України в Харківській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, встановив:

14 квітня 2009 року позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС м. д. м. Чугуїв Управління ДАІ УМВС України в Харківській області ОСОБА_2 про скасування постанови АХ N070646 від 12 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що 4 квітня 2009 року він отримав постанову взводу ДПС м. д. м. Чугуїв Управління ДАІ УМВС України в Харківській області N АХ070646 по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2009 року відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 340 грн.

Позивач зазначає, що він не згоден з даною постановою з наступних підстав.

Перший заступник Голови Верховного Суду України П. П. Пилипчук, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення щодо О., встановив:

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 30 травня 2008 р. О. визнано винною у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", з накладенням штрафу в розмірі 300 грн.

Як визнав суд, працюючи державним виконавцем в державній виконавчій службі Яготинського РУЮ в Київській області та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, О. при виконанні виконавчого листа про стягнення боргу в сумі 3000 грн., діючи всупереч інтересів служби, 30 листопада 2007 р. винесла постанову про повернення виконавчого документа позивачу С. без його виконання у зв'язку з відсутністю у відповідача С. майна, хоч той мав у своїй власності автомобіль. Цю постанову затвердив начальник відділу державної виконавчої служби Ж.

Своїми діями, як зазначається в постанові, О. надала начальнику відділу Яготинської державної виконавчої служби Ж. недостовірну інформацію під час підготовки та ухвалення рішення, яке передбачене нормативно-правовими актами України.

Крім того, судом винесені окремі постанови, якими доведено до відома начальника управління юстиції Київської області про прийняте рішення щодо О. і порушено питання про можливість нею та начальником відділу ДВС Яготинського РУЮ Ж. в подальшому виконувати свої обов'язки на обійманих посадах.

Голова апеляційного суду Київської області не знайшов підстав для перегляду постановлених у справі судових рішень.

Постанови районного суду підлягають скасуванню з огляду на таке.

При складанні протоколу про адміністративну відповідальність та при прийнятті судового рішення у цій справі було допущено помилку у визначенні поняття надання інформації, внаслідок чого висновок суду про наявність у діях О. корупційного правопорушення - надання недостовірної інформації - не можна визнати законним

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Перший заступник Голови Верховного Суду України П. П. Пилипчук, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо М., 1964 р. народження, встановив:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26 березня 2007 р. М. визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 366 МК України, з накладенням штрафу в сумі 850 грн.

Як визнав суд, громадянка Молдови М. 10 березня 2007 р. в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області без дозволу митного органу передала у користування автомобіль "Мерседес-208 Д", який був нею завезений із Молдови на територію України 16 лютого 2007 р. через митний пункт "Мамалиґа".

Постановою голови апеляційного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 р. постанову суду залишено без зміни.

Судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з огляду на таке.

Визнаючи М. винуватою у порушенні митних правил, суд послався на вимоги Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію" від 13 вересня 2001 р. N 2681-III, а також на спільний наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України "Про порядок затвердження Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон" від 24 листопада 2003 р. N 297/793 про те, що тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути передані у володіння або користування іншим особам.

Проте ці вимоги зазначених Закону та наказу в цьому конкретному випадку не можна застосувати до М.

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням - судді Луньової Т. М., з участю секретаря Бєлих Н. Б., позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ із обслуговування м. Ковель та Ковельського району, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Управління державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20 лютого 2009 року встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення N АС 032250 від 20 лютого 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Обгрунтовуючи позов позивач покликається на наступні обставини: постановою інспектора ВДАІ із обслуговування м. Ковель та Ковельського району ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення від 20 лютого 2009 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. Вважає дії відповідача неправомірними, а постанову необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам КпАП України з наступних підстав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення не було доведено наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. Зокрема, відповідно до п. 12.4 ПДР України рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Швидкість автомобіля, належного позивачеві, що була зафіксована за допомогою фіксуючого приладу "Візир" 19.02.2009 року становить 63 км/год. Знаки з обмеження максимальної швидкості 40 км/год. на відрізку шляху, де було зафіксовано автомобіль позивача, а саме по вул. Ватутіна в м. Ковелі, відсутні, що свідчить про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. Крім цього, у обґрунтування позову позивач покликається на ту обставину, що адміністративне правопорушення було зафіксоване за допомогою технічних засобів, які не працюють в автоматичному режимі, за відсутності даних про своєчасне проходження вимірювального приладу "Візир" 0810734 державної метрологічної атестації, що на думку позивача, виключає використання фотознімків, здійснених за допомогою приладу, у якості доказів у справі про адмінправопорушення. Також, на думку позивача, у справі про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості, швидкості автомобіля позивача, оскільки на знімках, які покладені в основу постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зафіксовано два транспортні засобі.