Менський районний суд Чернігівської області постановою від 23 червня 2005 р. визнав С. винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК, і піддав його стягненню у виді конфіскації виробів для дітей, про які не було даних у документах, поданих для митного контролю (тридцять одне найменування), і тих, кількість яких перевищувала заявлену в товарно-супровідних документах (десять найменувань), а також транспортних засобів - автомобіля та причепа.

Виконуючий обов'язки голови апеляційного суду Чернігівської області у перегляді постанови місцевого суду відмовив.

Як визнав суд, 21 травня 2005 р. в зону митного контролю митного поста "Грем'яч" Новгород-Сіверської митниці прибув автомобіль, водій якого С. - представник фірми-перевізника - подав товарно-супровідні документи про переміщення збірного вантажу "вироби для дітей" (шістнадцять найменувань) із Франції до Росії. Під час здійснення митного контролю у фургоні автомобіля і причепі було виявлено (серед подібного вантажу, що утруднювало виявлення) тридцять одне найменування товарів, про які не було даних у документах, поданих для митного контролю, а також десять найменувань товарів, кількість яких перевищувала заявлену в товарно-супровідних документах. При цьому загальна кількість місць фактично виявилася на 35 місць більшою, ніж було заявлено в зазначених документах.

За висновком суду, С. учинив дії, спрямовані на переміщення виробів для дітей (сорок одне найменування) через митний кордон України в Росію з приховуванням від митного контролю, а саме способом, що утруднював виявлення, та з поданням митному органу як підстави для переміщення документів, які містили неправдиві дані, що було кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 352 МК.

Перевіривши матеріали справи, перший заступник Голови Верховного Суду України скасував постанову суду з таких підстав.

Як установлено у справі, С. переміщував товари в режимі прохідного митного транзиту (ст. 155 МК), умови здійснення якого регламентовані статтями 156, 201 МК та Законом від 20 жовтня 1999 р. N 1172-XIV "Про транзит вантажів". У ст. 6 названого Закону передбачено, що транзит вантажів супроводжується відповідними документами, а згідно зі ст. 156 МК переміщувані товари повинні залишатись у незмінному стані і бути доставленими до митного органу країни призначення в установлений строк.

Із матеріалів справи вбачається, що С. зазначені умови дотримав і доставив товар, запакований та опломбований відправником, через прикордонно-митні пости за маршрутом руху із Франції на митний кордон України у незмінному стані за непорушеними пломбами відправника. При ввезенні вантажу в Україну Ягодинська митниця засвідчила цілість зазначених пломб, а при його вивезенні в Росію на митному посту Новгород-Сіверської митниці під час перевірки товару була виявлена невідповідність частини останнього товарно-супровідним документам.

С. визнав фактичні обставини події, але твердив, що не приховував товар і не мав умислу на порушення митних правил, оскільки товар був завантажений, запакований та опломбований відправником.

Ці пояснення підтверджені матеріалами справи, і суд визнав їх достовірними, оскільки, даючи правову оцінку діянню С., поставив йому за провину бездіяльність, наслідком якої стала невідповідність даних, зазначених у товарно-супровідних документах, кількості фактично переміщеного товару.

Згідно з диспозицією ст. 352 МК об'єктивна сторона складу правопорушення, за яке С. притягнуто до адміністративної відповідальності, характеризується діями, спрямованими на приховування переміщуваного товару, що спричиняє певні негативні наслідки, а суб'єктивна сторона - лише прямим умислом.

За висновком суду, С. допустив бездіяльність, яка виявилась у недбалому ставленні до виконання своїх службових обов'язків. Таке формулювання не відповідає диспозиції ст. 352 МК та складу передбаченого нею правопорушення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в абз. 6 п. 6 постанови від 3 червня 2005 р. N 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", не можна розглядати як правопорушення дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

За таких обставин перший заступник Голови Верховного Суду України постанову Менського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2005 р. щодо С. скасував і закрив справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК.

Постановлено також повернути С. конфісковані товари для дітей (41 найменування) та транспортні засоби (автомобіль і причеп).